Методична сторінка

Про вивчення хімії у 2017- 2018 н.р.

Метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-на- укової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

 Програмно-методичне забезпечення

У 2017-2018 н.р. інваріативна складова навчання хімії здійснюватиметься за такими програмами: У 7-9 класі відбуватиметься за допрацьованою новою навчальною програмою, укладеною відповідно до нової редакції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти зі змінами, що виставлена на сайті Міністерства освіти і науки України(hpttp:// mon.gov.ua/activity/education/zagalnazerednya/navchalni-programy/html) 8-9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням хімії (Збірник навчальних програм для загальноосвіт- ніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-мате- матичного та технологічного циклу. – К. : Вікторія, 2009), із змінами, що вистав- лені на сайті МОНУ. 10-11 класи – Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноос- вітніх навчальних закладів: рівень стан- дарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми, пропонувати власну тематику проектів та домашнього хімічного експерименту. Повний перелік рекомендованої навчальної та методичної літератури міститься на офіційних веб-сайтах МОН України та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (http://mon.gov.ua та http://iitzo.gov.ua/). Список навчальних програм, підручників і посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання у загаль- ноосвітніх навчальних закладах, роз- міщений на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти в розділі «Під- ручники/Грифи/загальна середня освіта». Нагадуємо, що відповідно до Листа № 1/9-592 від 23 серпня 2012 року «Про використання навчальної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році», варіативна складова вивчення хімії реалізується тільки через програми факультативів та курсів за вибором з хімії, що мають гриф МОН і рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Перелік програм надруковано у методичних рекомендаці- ях МОН України щодо викладання хімії у 2017-2018 навчальному році. Зміст програм курсів за вибором і факультативів, як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регі- ону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Навчальні програми курсів за вибором можна використовувати для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Якщо ж учитель вносить зміни до міністерської програми, то про це має бути зазначено в пояснювальній записці до розробленої програми. Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення хімії в основній та старшій школах: Відповідно до листа МОНУ від 11.06.2014 № 1/9-303 навчальні заклади, за потреби, можуть збільшувати кількість годин на вивчення хімії за ра- хунок годин варіативної складової, яка передбачає: - збільшення годин на вивчення предмета (інваріантної складової); - запровадження курсів за вибором, факультативів; - індивідуальні та групові заняття. Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин з предмета, то вони заносяться до класного журналу на сторінку предмета «Хімія». У випадку, коли години варіативної складової відводяться на курси за вибором або на факультатив, то за рішенням навчального закладу облік занять може здійснюватись на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

 Особливості вивчення хімії у 9 класі за новою програмою

При викладанні хімії у 9 класі необхідно посилити практичну спрямованість змісту хімічної освіти, акцентуючи увагу на вивченні явищ, процесів, об’єктів, речовин, з якими стикаються учні у повсякденному житті, формувати життєву позицію учнів, їх ціннісну орі- єнтацію засобами хімії, як навчального предмета, шляхом розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробни- цтва, промислових хімічних процесів, доцільності застосування хімічних продуктів, можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням. Тому формування в учнів правильного уявлення про оточуючі їх хімічні речовини – одна з головних задач шкільної хімії, розв’язання якої може бути систематично та послідовно організовано безпосередньо на уроках. Для більш наочного сприйняття школярами конкретних речовин та явищ необхідно збагатити учнівський хімічний експеримент елементами ужиткової хімії, які знадобляться їм у подальшому житті при використанні речовин та матеріалів у повсякденні. У 9 класі обрано таку послідовність викладання навчального матеріалу: 1) Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу, де узагальнюються знання та практичні навички учнів з складу та властивостей основних класів неорганічних сполук, а також основних типів хімічних зв’язків та бу- дови речовини. Учні наводять приклади формул неорганічних сполук і дають назви, класифікують, порівнюють склад і властивості речовин, залежно від їх будови.  2) У першій темі 9 класу «Розчини» розглядаються поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини, будова молекули води із залученням поняття про водневий зв’язок, роз- чинність речовин та її залежність від різних чинників, теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Дається класифікація та відмінність різних типів розчинів і розчинення як фі- зико-хімічного процесу. Розглядаються поняття електролітів і неелектролітів, електролітичної дисоціації, основних класів неорганічних речовин з погляду електролітичної дисоціації, сильних та слабких електролітів, ступеня електро- літичної дисоціації. Зважаючи на важли- вість визначення якісних характеристик харчової, косметичної та інших продук- цій, дається поняття про рН розчину та вміння його визначати, реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу, складання йонно-молекулярних рівнянь хімічних реакцій, якісних реакцій та їх значення. 3) У другій темі «Хімічні реакції» узагальнюються знання та практичні вміння щодо хімічних реакцій, що відбуваються на якісно новому рівні завдяки розвитку початкових уявлень про хімічну реакцію та можливості її перебігу за участі всіх неорганічних речовин та класифікації хімічних реак- цій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій, тепловим ефектом, оборотністю та необоротністю, окисно- відновним процесом. Розглядається поняття швидкості хімічної реакції та її залежності від різних чинників. 4) У третій темі « Початкові поняття про органічні сполуки» розглядаються особливості органічних сполук, порівняно з неорганічними. Вуглеводні розглядають на прикладі метану як насиченого вуглеводню, поняття про гомологію на прикладі гомологів метану, фізичні властивості метану та його гомологів, реакція заміщення та горіння насичених вуглеводнів. Ненасичені вуглеводні розглядаються на прикладі етену і етину, їхні молекулярні та структурні формули, фізичні властивості, реакції приєднання та горіння ненасичених вуглеводнів. Розглядається поняття про полімери на прикладі поліетилену, природні джерела вуглеводнів – природний газ, нафта та кам’яне вугілля, їх застосуван- ня. Оксигеновмісні органічні сполуки розглядаються на прикладі етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, де більш широко розглядаються хімічні властивості етанової кислоти у порівнянні з неорганічними кислотами. Дається поняття вищих насичених та ненасичених карбонових кислот, мила, його складу та особливостей мийної дії. Розглядається поняття жиру, їх складу, фізичних властивостей, поширення жирів у природі та їх біологічної ролі. Вуглеводи, на прикладі глюкози, сахарози, крохмалю та целюлози, їх поширення і утворення в природі, якісні реакції та застосування. Білки, склад і будова, біологічна роль амінокислот і білків, природні і синтетичні органічні сполуки, захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. 5) У четвертій темі «Узагальнення знань з хімії» розглядаються ключові світоглядні питання про багатоманітність і взаємозв’язки речовин, значення хімії в житті суспільства, хімічна наука та виробництво в Україні, видатні вчені – творці хімічної науки. Крім традиційних питань, що стосуються хімічних елементів речовин і реакцій, увага приділяється висвітленню методів наукового пізнання в хімії, ролі теоретичних і експериментальних досліджень. Зміст матеріалу має чітке спрямування на збереження довкілля і здоров’я людини, завдяки увазі до проблем чистоти повітря та води, основних неорганічних і органічних речовин, згубної дії алкоголю, куріння та наркотиків. Посиленню практичної спрямованості хімічних знань сприятиме проведення тематичних екскурсій, об’єкти яких орієнтовні й залежать від регіональних умов. На допомогу вчителю розроблено орієнтовне календарно-тематичне планування. Вчитель на власний розсуд може обирати послідовність розкриття матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка. Під час планування вивчення теми вчителям необхідно враховувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, що передбачені в кожній темі. Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити методичні підходи до проведення навчальних занять, підібрати адекватні завдання для оцінювання навчальних досягнень учнів. Основна методична орієнтація на- вчання хімії у 9 класі залишається та сама, яку передбачено державним освітнім стандартом, - реалізація компетентнісного, діяльнісного й особистісного підходів. Предметну компетентність розглядають як цілісне, багатокомпонентне утворення, основними складниками якого є ціннісний (мотиваційний), знаннєвий (пізнавальний) і діяльнісний (поведінковий) компоненти. Предметна компетентність як проекція компетентностей вищого рівня – загально-предметних і ключових – формується засобами навчального предмета, але не як наслідок засвоєння лише теоретичних знань, вона є результатом особистісного досвіду учня і застосування цих знань і усвідомлених цінностей. Особистісний практичний досвід з’являється в результаті виконання лабораторних дослідів, практичних робіт, домашніх експери- ментів, навчальних проектів, обробки отриманої інформації, інтерпретації здобутих даних, різноманітних розу- мових операцій зі змістом навчального матеріалу. Усе засвоєне в теорії і на практиці має пройти стадію рефлексії і бути належно оціненим учнем з позиції загальної культури, проблем людства, особистого життєзабезпечення. Отже, в центрі перебуває теоретична, практична, рефлексивна діяльність учня, а завдання вчителя полягає у створенні навчального середовища, в якому така діяльність може безперешкодно виявитися, а очікуваний освітній продукт утворитись. Вивчення хімії у 9 класі потребує раціонального застосування, способів, дій, засобів і методів навчання. Організації навчання хімії сприятиме використання перевірених шкільною практикою групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, тренінгових занять. Важливим методичним орієнтиром є формування в учнів уміння вчитися і його реалізація в самостійній навчальній діяльності. Пріоритетний вибір методики навчання належить учителеві. Важливим джерелом знань, засо- бом створення проблемних ситуацій, закріплення та оцінювання засвоєння навчального матеріалу, розвитку критичного мислення, спостережливості та допитливості є хімічний експери- мент та розв’язування задач та вправ. Тому в програмі до кожної теми вказано види хімічного експерименту, а також передбачено домашні досліди, типи розрахункових задач. Виходячи з можливостей кабінету хімії та беручи до уваги токсичність речовин і правила безпеки, учитель може доповнити хімічний експеримент (як демонстраційний, так і лабораторний) на свій розсуд. Ефективність засвоєння знань і практичних навичок можна підвищити завдяки застосуванню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, розви- тку їхньої самостійності в опануванні знань, формуванню ключових ком- петентностей, посиленню позитивної мотивації навчання. Засоби на електронних носіях дають змогу унаочнити навчальний матеріал, зокрема той, що стосується внутрішньої будови речовин чи хімічних процесів, що недоступні для спостереження в умовах шкільної лабораторії. Компетентність виявляється в ді- яльності. З найбільшою повнотою ком- петентності виявляються в роботі над навчальними проектами. У навчальній програмі з хімії для 9 класу наведено теми проектів, які учитель або учні можуть заміняти власними. Тривалість проекту залежить від мети і завдань, які ставить вчитель або учень. Наприклад, ігрові або творчі проекти є короткострокові, проводяться протягом навчальної теми і не потребують тривалої підготовки, як з боку вчителя, так і учнів. Практико-орієнтовані проекти також є короткостроковими, хоча вимагають залучення матеріальної бази кабінету (друку листівок, виготовлення буклетів, анкет тощо). Індивідуальні та групові міні-проекти можна виконувати під час вивчення теми. Довгострокові проекти (дослідницькі проекти) вимагають спеціально відведеного уроку, де відбувається презентація та обговорення результатів роботи учнів. За основу характеристики компонентів предметних компетентностей учнів з хімії взято вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів основної школи. Предметні компетентності, яких має набути учень у результаті навчання, у програмних вимогах виражено у формі пізнавальних дій на різних когнітивний рівнях. Ці вимоги згруповані за складни- ками компетентностей: – знаннєвий – учень називає, формулює, записує, пояснює, наводить приклади, знає і розуміє; – діяльнісний – учень розпізнає, розрізняє, описує, складає, порівнює, аналізує, класифікує, характеризує, встановлює, визначає, виконує, проводить, обчислює, планує, прогнозує, спостерігає, дотримується правил, виготовляє, уміло поводиться, вико- ристовує; – ціннісний – учень усвідомлює, об- говорює, критично ставиться, оцінює, висловлює судження, обґрунтовує су- дження, робить висновки. Слід усвідомлювати, що поділ предметної компетентності на знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники не є абсолютним, деякі навчальні дії стосуються кількох компонентів одночасно. Наприклад, класифікація речовин за формулами є виявом теоретичних знань про їхній склад і властивості, а лабораторна ідентифікація речовини потребує застосування цих знань, що є виявом діяльнісного складника ком- петентностей. Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення хімічного експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності. У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.02.2012 №1/9-72 наведено інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (http://osvita.ua/legislation/ Ser_osv/27214/)

 Організація роботи з обдарованими учнями

Важливим напрямком роботи кож ного учителя є організація і проведення занять з обдарованими учнями, які бажають на більш глибокому рівні вивчати хімію та брати участь у різноманітних інтелектуальних змаганнях. Підготовка учнів до ІІ-ІV етапів Всеу- країнської учнівської олімпіади з базових і спеціальних дисциплін проводиться відповідно до Рекомендацій з підготовки до ІІІ (Лист Інституту інноваційних техно- логій і змісту освіти 09.12.2011 № 1.4/18- 3947) та ІV (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 04.12.2009 № 1.4/18-4835 «Про проведення III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії»). Звертаємо увагу, що відповідно до нових державних стандартів та логіки побудови програми з хімії на 2017-2018 н.р., учнів до змагань потрібно готувати, виходячи з наступної послідовності знань: будова визначає властивості, а властивості – застосування. Інтелектуальні змагання школярів проводяться згідно з Положенням про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турнірів, конкурсів-захистів науково-дослідниць- ких робіт і конкурсів фахової майстерності, затвердженого Наказом Міністер- ства освіти й науки України № 1099 від 22.09.2011, зареєстрованого в Мінюсті України від 17.11.2011 за № 1318/20056 (зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту: № 29 від 16.01.2012, № 360 від 26.03.2012). Звертаємо увагу, що в І і ІІ етапах Всеукраїнської учнівської олімпіад з хімії беруть участь учні 7-11-х класів, у ІІІ і ІV – 8-11-х класів. Щороку проводиться Всеукраїнський турнір юних хіміків. Завдання на 2017/18 н.р. розміщені на сайті турніру (режим доступу: http://chemturnir.org.ua/html/ news). На початку жовтня буде проводитись обласний етап турніру юних хіміків, де визначиться команда школярів для учас- ті у всеукраїнському турнірі. Також учні можуть самостійно, або під керівництвом учителя, брати участь у різноманітних Інтернет-змаганнях та проектах.

 Оцінювання навчальної діяльності учнів

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання (наказ Міністерства № 329 від 13.04.2011, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304), які визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів, та орієнтовних вимог до оцінювання з хімії, затверджених наказом Міністерства від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів із хімії є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація. Тематичне оцінювання здійснюєть- ся на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Тематичне оцінювання здійснюється на підставі поточних оцінок. Ефективне та об’єктивне оцінювання здійснюється за умови наявності не менше трьох поточних оцінок в учня з теми. Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість контрольних робіт відповідно до кількості навчальних годин за рік.

• 35 годин (1 год на тиждень) – 4 контрольні;

 • 70 годин (2 год на тиждень) – 4-5 контрольних робіт;

• 140 годин (4 год на тиждень) – 6 контрольних;

• 175 годин (5 год на тиждень) – 7 контрольних.

Необхідність збільшення кількості контрольних робіт визначається вчителем. Традиційною формою контролю навчальних досягнень учнів є самостійні роботи. Слід зазначити, що вони можуть бути замінені іншими видами перевірочних робіт, різноманітних за формою організації діяльності учнів: письмові (розраховані на різну кількість часу), усні (семінари, огляди знань, змагання тощо), з використанням мультимедійних засобів. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті хімії упродовж року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт вважаємо недоцільним. Оцінка за ведення зошитів із хімії не виставляється. Тематична оцінка коригуванню не підлягає. Враховуючи результати вивчення стану викладання хімії, проведених методистом хімії ХОІППО у 2016-2017 н.р., звертаємо увагу вчителя на таких питаннях: • необхідності дотримання критеріїв оцінювання школярів як під час поточного оцінювання, так і під час виконання практичних, контрольних робіт і написання рефератів; • при наявності виправлених оцінок має стояти підпис учителя, який засвідчує внесені зміни; • має прослідковуватися відповідність дат правої і лівої сторінок журналу, зокрема під час проведення практичної або контрольної роботи. При веденні ділової документації (класних журналів, журналів інструктажу з безпеки життєдіяльності, інструкцій з безпеки тощо) потрібно обов’язково до- тримуватися нормативних документів і методичних рекомендацій, які можна знайти на сайті МОН України.

Особливості проведення занять у кабінеті хімії

Нагадуємо, що вимоги до обладнання кабінету хімії та проведення в ньому урочної і позаурочної навчальної діяльності регламентуються пакетом нормативних документів: 1. Положення «Про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів»; затверджено наказом МОНУ від 14.12.2012 № 1423; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 січня 2013 р. за № 44/22576. 2. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 332/21644. 3. Інструктивно-методичні матеріали. «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (Лист МОНмолодьспорту України від 01,02, 2012 №1/9-72). 4. Перелік наркотичних засобів, пси- хотропних речовин і прекурсорів (затвер- джено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770). 5. Зміни в оформленні документації з безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії (Лист Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 1/9-498). 6. Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах (Лист МОН України від 16.06 2014 р. № 1/9-319). Усі ці документи вчителі можуть знайти на офіційних веб-сайтах МОН України www.mon.gov. Відповідно до Положення про по- рядок проведення навчання з питань охорони праці в кабінеті хімії завідувачі кабінету(лабораторії) або вчителі (викладачі) обов’язково проводять з учнями систему інструктажів з питань безпеки життєдіяльності: Первинний інструктаж з метою формування відповідального ставлення учнів до питань особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує, свідоме розуміння необхідності захисту та збе- реження свого власного здоров’я, дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення екстремальних ситуацій. Позаплановий інструктаж – повторення основних правил, порушення яких призвело до виникнення ситуацій, у яких було отримано травми, аварії, пожежі тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу (екскурсії, подорожі тощо). Цільовий інструктаж спрямований на убезпечення учнів від нещасних випадків під час участі у різноманітних конкурсах, олімпіадах, турнірах з хімії, екскурсіях, подорожах або заходах навчального призначення (прибирання приміщення, дослідна робота). Навчальною програмою з хімії передбачено виконання хімічного експерименту, а саме: демонстраційних, лабораторних дослідів та практичних робіт. Для цього потрібно мати в кабінеті відповідне хімічне обладнання та реактиви. Їх перелік затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 03.02.2005 № 79 «Про затвердження базового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів. Шкільна програма з хімії передбачає застосування речовин, які відносяться до прекурсорів, а саме: калій перманганат, сульфатна кислота, хлоридна кислота, ацетон, толуен (у 11 класах з поглибленим вивченням хімії). Відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» і Постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 4 «Про внесення змін до Постанов Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 і від 10 жовтня 2007 р. № 1203» ці речовини підлягають заходам контролю щодо їх зберігання та обліку. З огляду на зазначене, реко- мендуємо не зберігати в навчальному закладі калій перманганат, ацетон і толуен, а сульфатну та хлоридну кислоти зберігати у вигляді їх водних розчинів з масовими частками менше 45% і 15 % відповідно. У зв’язку з набуттям чинності нових документів з безпечного проведення занять у кабінеті хімії, необхідно оновити всі Інструкції з безпеки життєдіяльності.

                             Г. ДУБКОВЕЦЬКА,

                            методист хімії Хмельницького ОІППО.